Середньостиглий сорт – урожай у першій половині серпня!
Виведений у США в 1989 році. Кущі компактні, висотою до 120 см, формують багато пагонів – потребують проріджування.
Ягоди середнього розміру (близько 70 штук на 250 мл), гладенькі, рано набувають забарвлення, але найкращий солодкий смак проявляється пізніше. Важливо вчасно збирати, адже стиглі плоди можуть осипатися. Збір – виключно ручний.
Чудово зберігається у холодильниках та камерах з контрольованою атмосферою. Витримує морози до -28…-34 °C (за даними США).
Сорт цінується за пізнє дозрівання, високу врожайність та насичений смак. Легкий у вирощуванні – ідеальний вибір для тих, хто лише починає свій ягідний бізнес!
Еталонний сорт – фаворит серед садівників!
Один із найвідоміших і найулюбленіших сортів, що чудово адаптується до нашого клімату. Його справедливо вважають еталоном серед ягідних культур!
Кущі потужні, висотою 160-200 см, добре розвиваються навіть на більш сухих ділянках. Урожай стабільний: 4-9 кг з куща.
Ягоди великі (близько 65 штук на 250 мл), високої якості, придатні для ручного та механізованого збору (особливо другий збір). Вони мають насичений смак, підходять як для свіжого споживання, так і для зберігання.
Плоди достигають у першій декаді серпня. Сорт відзначається винятковою зимостійкістю – витримує морози до -28…-34 °C та не боїться весняних заморозків.
Ранній сорт із США – стабільний урожай із середини липня!
Виведений у 1986 році, цей сорт уже став улюбленцем садівників завдяки своїй витривалості та чудовій якості ягід.
Кущі заввишки 130-180 см, міцні, з піднесеним, але широким габітусом. Пагони жорсткі, прямостоячі, а плоди формуються гронами на верхівках гілок. Щоб підтримувати високу якість ягід і стабільне плодоношення, рекомендується регулярне підрізування.
Ягоди середнього розміру, гладенькі, з міцною, хрусткою шкірочкою. Вони мають відмінний смак, особливо після охолодження! Чудово підходять як для свіжого вживання, так і для промислової переробки. Добре транспортуються, легко зберігаються у замороженому вигляді.
Морозостійкість до -24…-28 °C. У США цей сорт відзначають за високу врожайність і відмінну придатність до механізованого збору, порівнюючи його з легендарним Bluecrop!
Один із найпопулярніших сортів лохини – рясний урожай і витривалість!
Кущі високі, 1,2-1,8 м, з піднесеним габітусом. Ягоди дуже великі, сплюснуті, ароматні, з щільною шкіркою і маленьким сухим рубчиком. Світло-сині, з легкими просвітами. Перший урожай збирають вручну, пізніше можливий механізований збір. Ягоди з пізніх хвиль трохи дрібніші, але все ще більші за плоди Блюкропу.
Дозріває рано – у третій декаді липня.
Стабільна врожайність – 4,5-9 кг із куща. Щоб зберегти якість ягід, рослинам потрібна обрізка та проріджування квіткових пуп’янків. Для досягнення максимального розміру плодів необхідний правильний полив під час росту та дозрівання.
Сорт чудово росте навіть у вологих місцевостях і регіонах із коротким вегетаційним періодом. Любить сонячні, теплі ділянки – тоді урожай стає не тільки рясним, а й неймовірно якісним.
Стійкий до Phytophtora cinnamomi. Витримує морози до -40 °C (USDA зона 3).
Ранній, швидкорослий і витривалий сорт!
Кущ прямий, енергійний, досягає 1,7-2 м у висоту. Один із найбільш швидкорослих сортів, добре адаптується до різних типів ґрунтів. Для підтримання високої якості врожаю потребує обрізки.
Урожайність – 8-10 кг із куща.
Ягоди середнього та великого розміру (17-19 мм), міцні, з насиченим смаком та приємним ароматом. Трохи темніші за інші сорти, а при великому врожаї можуть мати червоні попки, як у ‘Bluecrop’. Після достигання не осипаються, добре зберігаються.
Сорт відзначається високою морозостійкістю та стійкістю до хвороб.
Саджанці розмножені живцями.
Потужний, урожайний, стійкий – чудовий вибір для вашої ягідної плантації!
Ранній сорт із великими ягодами – вирощується з 1978 року!
Кущі високі, 1,5-2,1 м, з вільним, піднесеним габітусом. Пагони міцні, жорсткі.
Пізнє цвітіння – менше ризику від весняних заморозків!
Хоча сорт цвіте пізно, ягоди достигають рано – після 20 липня. Вони великі, світло-сині, з чудовим смаком. Найбільший розмір мають під час перших двох зборів. Підходять для механізованого збирання.
Урожайність – до 6 кг із куща.
Сорт чутливий до якості ґрунту та балансу добрив, тому потребує добре дренованої землі з правильним рівнем pH.
Морозостійкість до -29 °C (USDA зона 5).
Лохина високоросла (Vaccinium corymbosum) походить з Північної Америки. Це багаторічний чагарник, що досягає 2 м у висоту. Цвітіння настає наприкінці травня, а термін дозрівання плодів залежить від сорту — з початку липня до кінця вересня.
Лохина є кислолюбною рослиною, тому для її вирощування необхідні легкі, добре проникні ґрунти з кислотністю рН 3,5-4,5 та високим вмістом органіки (близько 10%). Оптимальний рівень ґрунтових вод — 60-100 см.
Перед посадкою рекомендується провести аналіз ґрунту. Якщо рівень кислотності вищий за необхідний, його можна знизити, додавши кислий торф, тирсу або кору хвойних дерев. При занадто низькій кислотності можливе підкислення спеціальними препаратами.
Для створення оптимальних умов посадкові ями викопують об’ємом близько 50 л і наповнюють кислим субстратом (торф, хвойна кора, тирса). У разі непридатного ґрунту рекомендується використовувати ширші посадкові ями (80-100 см у діаметрі, глибина — 30 см) з використанням плівки для ізоляції. У Західній Європі лохину часто вирощують у контейнерах (40-50 л), закопаних у ґрунт.
Для посадки краще використовувати саджанці в контейнерах, бажано мікоризовані (із симбіотичним грибковим міцелієм).
На невеликих ділянках рекомендується висаджувати кілька сортів із різними термінами дозрівання для тривалого періоду плодоношення (з липня до вересня). На комерційних плантаціях сорти добирають з урахуванням умов вирощування та можливості механізованого збирання.
Для промислового вирощування: відстань між рядами — 3 м, між рослинами в ряду — 0,9-1,2 м.
Для присадибної ділянки: 1-1,2 м між рослинами, 2,5 м між рядами.
Лохина чутлива до нестачі вологи, особливо в перший рік після посадки. У сухий період полив проводять не рідше одного разу на тиждень, використовуючи 10-20 л води на рослину. Для комерційного вирощування обов’язкове встановлення системи зрошення.
Оптимальним методом догляду вважається мульчування міжрядь тирсою, що допомагає зберігати вологу та запобігати росту бур’янів. Альтернативою є чорний пар або гербіцидна обробка.
Перед посадкою бур’яни необхідно видалити. Надалі їх знищують механічними або хімічними методами. Мульчування рядів тирсою хвойних порід значно зменшує потребу в боротьбі з бур’янами.
Лохина чутлива до дефіциту азоту, тому при використанні тирси кількість азотних добрив слід збільшувати. Удобрення проводять у кілька етапів:
Осінь – комплексні добрива (30 г на кущ).
Весна – підживлення азотом у три етапи (травень – липень) по 10 г сульфату амонію або двічі по 10 г аміачної селітри.
Кожного року дозу поступово збільшують, і на 6-й рік після посадки рослини отримують до 150 г комплексного добрива та 100-150 г азотних добрив.
У перші 3-4 роки проводять санітарну обрізку, видаляючи пошкоджені, слабкі або підмерзлі пагони.
Починаючи з 5-го року – омолоджувальна обрізка для підтримки врожайності (видалення старих пагонів).
Найкращий час для обрізки – кінець зими або рання весна.
Лохина є відносно стійкою до шкідників та хвороб, тому при вирощуванні для власних потреб часто можна обійтися без застосування пестицидів. У разі виявлення шкідників їх можна видалити вручну.
На 6-7 рік після посадки врожайність становить 3-6 кг з куща (залежно від сорту). Збір здійснюють вручну, коли ягоди повністю забарвляться та набудуть характерного смаку й аромату.
Лохина – культура, що потребує правильної підготовки ґрунту, регулярного догляду та зрошення, але при дотриманні основних агротехнічних вимог дає стабільний та якісний урожай.